Un arici si o pisica se-ntalnesc pe un drum ingust. Pisica da sa se alinte, dar scoate un miorlait sinistru, pentru ca tepii ariciului si-au implinit menirea. Pisica se uita intepata la arici, ariciul rade satisfacut si deodata acestuia ii vine o idee:
– Asculta, Pisica draga (accentueaza el ultimul cuvant, cu sarcasm), eu zic c-ar fi interesant sa-mi fii cobai (pisica se zbarleste)…hi-hi! fara nici o tenta ironica…si felinele pot indeplini acest rol magnific in progresul oamenilor…stii, momaile alea care ne dau de mancare vrabii si mere…Asaaa…eu, in schimb, o sa-ti fiu spectator. Un spectator lacom…
Кіт двічі подумав і, хоча пропозиція їжака підморгує йому, щось звучить не так. Щирість не властива їжаку...за винятком тих випадків, коли ти застаєш його зненацька і він забуває розм'якшити свої колючки...(скажімо)
– Спостерігач стану моєї морської свинки? — запитала Маца, крутячи носом.
– Взагалі глядач твоїх проявів, відповів їжак, дивлячись на неї майже ніжно.
– Ну, тоді ви двічі виграли. Чим більше шоу ви робите, тим більше нотаток ви робите та додаєте у свій файл.
– Am inteles ca trebuie sa te antrenezi pentru campionatul de ascutit gherutze in spatarul fotoliului si ros franjurii la fatza de masa. Un spectator oarecare nu ti-ar fi de folos. Pe mine insa nu ma poti tromboni. Si-apoi…cine-ti mai intelege ca mine miorlaiturile?!…Iti voi da si replica, pe deasupra…asa ca si tu esti de doua ori castigata (cel putin!), spuse ariciul, ca ultim argument, luand pisica de dupa mijloc si purtand-o catre scena (respectiv masa de “disectie”.).